Розвиток критичного мислення

Критичне мислення нині один з модних трендів в освіті. 

Та з чого починати? Як навчати дітей розрізняти факт і суб’єктивне бачення, не піддаватися на маніпуляції?

На всі ці питання існує просто відповідь – використовувати методи розвитку критичного мислення під час уроків.

Критичне мислення – складне й багаторівневе явище. Мислити критично означає вільно використовувати розумові стратегії та операції високого рівня для формулювання обґрунтованих висновків і оцінок, прийняття рішень.

З педагогічної точки зору критичне мислення – це комплекс мисленнєвих операцій, що характеризується здатністю людини: аналізувати, порівнювати, синтезувати, оцінювати інформацію з будь-яких джерел; бачити проблеми, ставити запитання; висувати гіпотези та оцінювати альтернативи; робити свідомий вибір, приймати рішення та обґрунтовувати його.

Цим мисленнєвим операціям можна і необхідно навчати, а далі – вдосконалювати їх, тренувати і саме школа є ідеальним середовищем для цього.

Яскравим прикладом методів розвитку критичного мислення є «Фішбоун» або метод «Риб’ячого кістяка». Сутність методу полягає в тому, що дитині пропонується скелет риби, де голова – проблема або питання, яке потребує відповіді, ребра – факти та проблеми (або «+» та «-«), а хвіст – вирішення проблеми чи відповідь на питання. 

Отже, у такій цікавій ігровій формі дитина самостійно оволодіває мисленнєвими операціями синтезу та аналізу, вчиться міркувати та шукати відповіді, інтуїтивно прибігає до застосування індуктивного чи дедуктивного способів мислення – тим самим прямуючи до розвитку власного критичного мислення.